Imperial Records

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Imperial Records
англ. Imperial
Типлейбл звукозапису
Засновано1947
Засновник(и)Лью Чаддd
Штаб-квартираЛос-Анджелес
Холдингова компаніяUniversal Music Group
CMNS: Imperial Records у Вікісховищі

Imperial Records — американський лейбл звукозапису, заснований 1947 року.

Лейбл Imperial Records було створено 1947 року в Лос-Анджелесі. Його засновником та президентом став Лью Чадд(інші мови) (1911—1998), колишній музичний промоутер та працівник радіомережі NBC. Спочатку його компанія випускала записи латиноамериканських виконавців, циганську музику, диксиленд-джаз, але після зустрічі із нью-орлеанським музикантом Дейвом Бартолом'ю(інші мови) Чадд почав приділяти увагу  ритм-енд-блюзовим виконавцям[1][2].

Протягом 1950-х років головними зірками лейблу були кантрі-виконавець Слім Вітман(інші мови), бугі-вугі-піаніст Фетс Доміно, блюзові музиканти Рой Браун(інші мови) та Смайлі Льюїс(інші мови), а також попспівак Рікі Нельсон. Зокрема, хіт Нельсона «Poor Little Fool» очолив перший випуск хіт-параду синглів Hot 100, що вийшов у часописі Billboard у серпні 1958 року[1][2].

1961 року Чадд придбав ритм-енд-блюзовий лейбл Aladdin Records(інші мови), на якому виходили записи ду-воп-гуртів, таких як The Five Keys(інші мови) та The Velvetones(інші мови). Ще за два роки частиною Imperial Records став інді-лейбл Minit Records(інші мови) та його музиканти Ірма Томас(інші мови) або Ерні Кей-Доу(інші мови). Проте 1964 року Чадд вирішив продати лейбл та його підрозділи компанії Liberty Records[1][2].

Liberty Records спочатку використовувала Imperial для видання в США записів британських виконавців, таких як Біллі Джей Крамер(інші мови), The Hollies та Джорджі Фейм(інші мови). Пізніше на лейблі виходили записи американських артистів, серед яких Шер та Джонні Ріверс. 1970 року роботу Imperial було остаточно припинено, його та Liberty було об'єднано із United Artists Records(інші мови)[1][2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Southall, 2003, с. 133.
  2. а б в г Perrone, Pierre (2 серпня 1998). Obituary: Lew Chudd. The Independent (англ.). Процитовано 13 травня 2024.

Література

[ред. | ред. код]